Слово "текстиль" походить від латинського "текстум", що означає "тканина". До текстильних волокон належать лише ті, які мають властивості, необхідні для виробництва ниток, тканини, трикотажу та ін.
НАТУРАЛЬНІ ВОЛОКНА є основною сировиною для текстильної промисловості. Вони бувають рослинного і тваринного походження і відрізняються за зовнішнім виглядом, якістю та іншими ознаками.
Волокна рослинного походження. До цієї групи належать волокна бавовни та луб'яні.
Бавовняні волокна отримують з бавовнику. Це багаторічна теплолюбна рослина. Її вирощуют більш у 50 країнах світу. Плантації бавовнику є на півдні України і Молдови, в Середній Азії, казахстані й закавказзі.
Бавовник - це кущ висотою близько 1 м. Кожного року після цвітіння на кущах утворюються плоди - коробочки, в яких є насіння, покрите тоненькими волоконцями. На одній насінині їх налічується близько 10-15 тисяч, причому за нормальну вважається довжина 20-25 мм, але є короткі волокна, які називають пухом і підпушком. Чим довші волоконця, тим кращої якості буде пряжа і тканина. Насіння разом з бавовняними волоконцями називають бавовняним сирцем. Після дозрівання коробочки розкриваються і їх збирають за допомогою машин або ручним методом. Бавовник-сирець відправляють на бавовноочисні підприємства, де здійснюють його первинну обробку - відділяють волокна від коробок, насінини, лушпиння і різноманітного сміття. Очищену бавовну пресують в тюки і відправляють на прядильні підприємства, де з них виготовляють нитки.
Бавовняні волокна - дешева сировина для одержання міцного, тонкого, рівного прядива. Тканини, що виробляються з цього волокна, добре фарбуются, легко піддаються різним видам оздоблення. Волокна бавовни бувають переважно білого колору або бурого, хоча останнім часом виведені й колорові сорти.
Бавовняні волокна легко вбирають вологу і легко віддають її. Пружність волокон незначна. Бавовняні тканини гігроскопічні, повітропроникні, міцні, легкі, красиві, їх легко прати. Тому їх використовують для пошиття всіх видів одягу. Недолік бавовняних тканин той, що вони легко мнуться.
Луб'яні волокна. отримують з різних рослин - льону, конопель, джуту, кропиви, кенафу, ралі. Найбільш тонкими, м'якими, гнучкими є волокна льону.
Льону є кілька видів: льон-довгунець, льон-кудряш, льон-межеумок та ін. Найдовші волокна льону отримують з льону-довгунця, стебла якого досягають 80-100 см у довжину. Волокна інших видів льону використовують як паклю для технічних цілей, а також для виробництва матеріалів, які застосовують в різноманітних галузях промисловості.
Достиглі стебла льону виривають із землі разом із корінням, щоб зберегти довжину волокон. Льон обмолочують на льономотилках, щоб звільнити стебла від насіння. Очищені від насіння стебла називають соломою. Їх вимочують, сушать і піддають механічній обробці - мнуть на спеціальних тріпальних верстатах, відділяючи волокна від деревени стебла. Природній колір льону світло-жовтий із сталевим відтінком, тому після висушування їх відбілюють.
Льняні волокна дуже міцні, добре фарбуються; волокна кращих сортів мають шовковистий блиск. Льняні тканини міцніші і важчі від бавовняних, більш гігроскопічні, мають добру теплопровідність. Їх використовують для пошиття літніх суконь та костюмів, а також для виготовлення постільної та столової білизни. На міжнародному ринку український льон з року в рік одержує високу оцінку і користується великим попитом у різних країнах світу.
Волокна тваринного походження. До цієї групи належать волокна шерсті і шовку. Вони складаються з білкових речовин. Основна речовина шерстяних волокон - кератин, а волокон натуралььного шовку - фіброїн, покритий другою білковою клеючою речовиною - серицином, який у процесі фізико-хімічної обробки змінюється.
Шерстяні волокна дістають після стрижки різних видів тварин - овец, верблюдів, кіз, кролів.
Шерстяні волокна отримані від тварин різних видів та порід, відрізняються за якістю і властивостями. Найбільш цінною за якістю є шерсь тонкорунних овець.
Шерстяні тканини пружні і пористі, мають добрі теплозахисні властивості. Їх використовуют для пошиття зимового та осінного одягу.
Натуральний шовк отримують при розмотуванні тутового і дубового шовкопряда. В залежності від виду шовкопряда кокони бувають білого, жовтуватого, оранжевого кольорів. Зараз виводять шовкопряд, який виробляє кокони ніжно-рожевого, голубого, зеленого кольорів.
Волокна натурального шовку досить міцні. Вони добре піддаються фарбуванню і скручуванню. Натуральний шовк має більшу, ніж шерсть, але меншу, ніж бавовна та льон, теплопровідність. Гігроскопічність шовку наближається до гігроскопічності шерсті, Шовкове полотно міцне і гарне на вигляд. Із нього шиють легкі нарядні сукні. З шовку роблять також тканини для парусного і парашутного спорту, хірургічні нитки та ізоляційні матеріали.
ХІМІЧНІ ВОЛОКНА
До них належать штучні і синтетичні волокна різних видів.
Штучні волокна - віскозні, ацетатні, мідноаміачні, казеїнові - отримують фізико-хімічною переробкою природних високомолекулярних сполук.
Сировиною для отримання віскозного волокна є целюлоза деревини; мідноаміачного і ацетатного - бавовняний пух; казеїнового - білкова речовина казеїн, який отримують осаджуванням його зі знятого молока.
Із отриманої сировини у всіх випадках готують прядильний розчин особливою хімічною переробкою, а потім формують волокно, пропускаючи розчин під тиском через фільтри на спеціальних прядильних машинах.
Гігроскопічність штучних волокон невелика. Але вони досить міцні та гарні. Пружність штучних волокон незначна, тому штучні тканини без відповідної обробки дуже мнуться. Тканини зі штапельного полотна дешеві, добре драпіруються і мало мнуться.
Синтетичні волокна отримують фізико-хімічною переробкою низько- і високомолекулярних синтетичних сполук - продуктів переробки нафти, природного газу, кам'яного вугілля, розплавлених синтетичних смол.
До синтетичних волокон належать: капрон, енант, анід, лавсан, нітрон, хлорин, елан та ін.
Синтетичні волокна дуже міцні і стійкі до тертя, пружні, добре зберігають надану їм форму, але мають зовсім незначну гігроскопічність. У вологому стані вони не змінюють своїх властивостей. Синтетичні волокна лавсан і нітрон за зовнішнім виглядом нагадують шерсть.
Із штучних та синтетичних волокон в суміші з натуральними волокнами виготовляють тканини для пошиття одягу, а також спеціальні тканини для технічних цілей, фільтрів, риболовецьких сіток, канатів, тросів тощо.
Мінеральні волокна використовують для виробництва тканин спеціального призначення. Так, з волокна азбесту виготовляють нитки і тканину для пошиття одягу пожежників, водолазів та ін. Металеві, скляні та частково мінеральні волокна застосовуються тільки в промисловості для технічних цілей. Тканину для пошиття одягу з цих волокон не виробляють.
ХІМІЧНІ ВОЛОКНА
До них належать штучні і синтетичні волокна різних видів.
Штучні волокна - віскозні, ацетатні, мідноаміачні, казеїнові - отримують фізико-хімічною переробкою природних високомолекулярних сполук.
Сировиною для отримання віскозного волокна є целюлоза деревини; мідноаміачного і ацетатного - бавовняний пух; казеїнового - білкова речовина казеїн, який отримують осаджуванням його зі знятого молока.
Із отриманої сировини у всіх випадках готують прядильний розчин особливою хімічною переробкою, а потім формують волокно, пропускаючи розчин під тиском через фільтри на спеціальних прядильних машинах.
Гігроскопічність штучних волокон невелика. Але вони досить міцні та гарні. Пружність штучних волокон незначна, тому штучні тканини без відповідної обробки дуже мнуться. Тканини зі штапельного полотна дешеві, добре драпіруються і мало мнуться.
Синтетичні волокна отримують фізико-хімічною переробкою низько- і високомолекулярних синтетичних сполук - продуктів переробки нафти, природного газу, кам'яного вугілля, розплавлених синтетичних смол.
До синтетичних волокон належать: капрон, енант, анід, лавсан, нітрон, хлорин, елан та ін.
Синтетичні волокна дуже міцні і стійкі до тертя, пружні, добре зберігають надану їм форму, але мають зовсім незначну гігроскопічність. У вологому стані вони не змінюють своїх властивостей. Синтетичні волокна лавсан і нітрон за зовнішнім виглядом нагадують шерсть.
Із штучних та синтетичних волокон в суміші з натуральними волокнами виготовляють тканини для пошиття одягу, а також спеціальні тканини для технічних цілей, фільтрів, риболовецьких сіток, канатів, тросів тощо.
Мінеральні волокна використовують для виробництва тканин спеціального призначення. Так, з волокна азбесту виготовляють нитки і тканину для пошиття одягу пожежників, водолазів та ін. Металеві, скляні та частково мінеральні волокна застосовуються тільки в промисловості для технічних цілей. Тканину для пошиття одягу з цих волокон не виробляють.
